Назад

Як коректно спілкуватися з людьми з порушеннями зору

Спілкуючись з людьми, які мають порушення зору, важливо пам’ятати важливу річ: перед вами насамперед людина — співрозмовник, колега, партнер.

 Говоріть напряму до людини, звертайтеся на ім’я, представляйтеся під час розмови й не бійтеся звичайного спілкування. Не варто поводитися надто обережно або навпаки робити припущення про потреби й нав’язувати їх.

  Якщо хочете допомогти — передусім запитайте, чи це потрібно, а також:

• під час зустрічі назвіть себе, а за потреби — і людей, які поруч. Також коротко зорієнтуйте людину, де саме ви перебуваєте;
• якщо розмова відбувається в компанії кількох людей із порушенням зору, щоразу називайте ім’я того, до кого звертаєтеся;
• звертайтеся безпосередньо до людини, а не до її супровідника;
• якщо читаєте текст для людини з порушенням зору, спершу поясніть, що саме це за текст, і не пропускайте жодної інформації, якщо вас про це не попросили;
• читаючи щось уголос, говоріть звичайним голосом і у своєму темпі. Не варто переказувати зміст замість читання;
• уточніть, який формат спілкування людині зручніший: комусь комфортніше говорити телефоном, інші користуються голосовими або текстовими повідомленнями, які озвучують програми екранного доступу;
• не ставте запитань про причину порушення зору, якщо ви недостатньо добре знайомі — такі теми можуть бути особистими;
• якщо ви разом у кафе чи ресторані, скажіть, яку страву принесли, де саме стоїть тарілка і що в ній. Не перекладайте їжу без попередження;
• записуючи голосове повідомлення, зробіть коротку паузу на початку — це допоможе людині почути його з першого слова, адже програма спочатку озвучує інформацію з екрана;
• люди з порушенням зору орієнтуються у просторі переважно через слух. Якщо поруч відбувається щось важливе, але неочевидне на слух, коротко опишіть ситуацію.

  Яких формулювань краще уникати

  “помацайте” —  ✔  “подивіться”
  “я відведу вас” —  ✔  “я можу пройти з вами, якщо ви не проти”
✖  “там” —  ✔  “праворуч від вас приблизно за метр”
✖  “ось тут” —  ✔  “перед вами біля краю столу”, “перед вами на рівні колін”
✖  “сюди” —  ✔  “до дверей за пів метра праворуч”
✖  “візьміть це” —  ✔  “можете взяти кружку — вона стоїть перед вами на столі, ручка повернута ліворуч”
✖  “перед вами” —  ✔  “перед вами приблизно на один крок”
✖  “тримайте” —  ✔  “я тримаю папку, зараз передам її вам у руки”
✖  “там попереду” —  ✔  “за два кроки перед вами дверний отвір”
✖  “поверніть сюди” —  ✔  “поверніть праворуч / ліворуч”
✖  “ось цей стілець” —  ✔  “стілець стоїть перед вами ліворуч, приблизно за пів метра”
✖  “пройдіть сюди” —  ✔  “зробіть три кроки вперед до столу”
✖  “обережно” —  ✔  “сходи починаються через крок”, “перед вами поруччя на рівні руки”
✖  “тут високий поріг” —  ✔  “перед вами поріг приблизно 10 сантиметрів заввишки”
✖  “там вільно” —  ✔  “праворуч від вас вільний прохід шириною приблизно метр”

  Як діяти правильно під час супроводу людини з порушеннями зору

• якщо хочете потиснути руку — спершу скажіть про це, щоб людина була готова до дотику;
• можете запропонувати допомогу із супроводом, щоб людина краще зорієнтувалася, але не наполягайте, якщо вона відмовляється;
• уточніть, як людині зручніше рухатися: наприклад, запитайте “Чи зручно вам, якщо я йтиму зліва/справа?” або “Який темп для вас комфортний?”;
• стежте, щоб двері, вікна або дверцята меблів були зачинені й не створювали перешкод під час руху. Також звертайте увагу на предмети, які можуть впасти або розбитися;
• завчасно повідомляйте про перешкоди на шляху: сходинки, пороги, бордюри, низькі гілки або зміну поверхні під ногами;
• якщо ви за столом, запропонуйте людині місце, де поруч немає гарячих напоїв чи крихких предметів;
• не намагайтеся посадити людину силоміць, підштовхуючи до стільця. Краще поясніть, де він стоїть, і покладіть руку людини на спинку стільця;
• під час підйому або спуску сходами незряча людина зазвичай бере супроводжуючого під руку, а вільною рукою тримається за поручні. Після цього можна разом рухатися сходами у зручному темпі.

  Порушення зору можуть бути різними

Від часткової втрати зору до повної незрячості. Хтось розрізняє світло й тінь, хтось бачить лише кольори або контури предметів.

Тому важливо не ігнорувати й водночас не робити зайвого акценту на особливостях зору. Найкращий підхід — повага, коректна комунікація та готовність враховувати потреби інших. 

Назад